Світ XXI століття живе між війною та миром. Ірак, Сирія, Ізраїль, Ємен, Україна — різні фронти однієї епохи, де старі правила не працюють. Війни нового часу формують політику, економіку та ідентичність народів. Ця аналітична стаття пояснює, як конфлікти ХХІ століття — від Близького Сходу до Східної Європи — змінюють глобальний порядок і що з цього має винести Україна.
«Справжні гарантії безпеки – це лише українські збройні сили та сильна позиція суспільства в цій війні», —
зазначає Ганна Шелест, політологиня Ради зовнішньої політики “Українська Призма”.
Ірак: війна, що зруйнувала довіру
2003 рік став початком військової операції США в Іраку. Заявлена мета — знищити “зброю масового ураження”, якої, як з’ясувалося, не існувало. Повалення режиму Саддама Хусейна принесло вакуум влади, хаос і десятиліття насильства.
Війна в Іраку зруйнувала довіру до західних інтервенцій і створила ґрунт для піднесення “Ісламської держави”. Так оцінили наслідки конфлікту ,багато західних аналітичних центрів — зокрема, Council on Foreign Relations, Atlantic Council.
Сирія: держава, розчинена у війні
У 2011 році протести “арабської весни” переросли у криваве протистояння. Режим Башара Асада, підтриманий Росією та Іраном, протистояв опозиції, курдським загонам і терористичним угрупованням. Сирія стала полем битви наддержав.
За оцінками ООН, понад 13 мільйонів сирійців стали біженцями. Алеппо, Хомс, Пальміра — символи зруйнованого світу, де війна знищує навіть саме поняття держави.
«Рішення кризи є політичним, а не військовим», — зазначає спецпосланник ООН по Сирії Стаффан де Містурі.
Ємен: війна, яку світ не хоче бачити
З 2014 року Ємен — арена між шиїтськими хуситами, підтриманими Іраном, і урядом, який спирається на Саудівську Аравію. За даними ООН, понад 20 мільйонів людей потребують гуманітарної допомоги, мільйони голодують.
Ізраїль і Палестина: конфлікт, що ніколи не згасає
Після терактів “Хамас” 7 жовтня 2023 року Близький Схід знову спалахнув. Ізраїль розпочав масштабну військову операцію у Секторі Гази, яка забрала тисячі життів. Світ розділився: для одних це війна за виживання, для інших — гуманітарна трагедія.
Карабах і Судан: короткі війни з довгими тінями
Карабахський конфлікт завершився у 2023 році стрімкою операцією Азербайджану. Десятки тисяч вірмен втекли, а Європа вкотре не змогла запобігти новій гуманітарній кризі.
У Судані триває запекле протистояння між армією та угрупованням RSF. Розпад держави, зруйнована економіка, тисячі загиблих — ще один приклад, як “локальна” війна може паралізувати цілий континент.
Україна: війна, що визначить XXI століття
Російське вторгнення в Україну стало точкою неповернення для всієї системи міжнародного права. Вперше у новому столітті європейська демократична країна веде повномасштабну оборону проти ядерної наддержави.
За даними Atlantic Council, UNDP, Світового банку, збитки України перевищили $400 мільярдів. Але водночас країна створила модель стійкості, яку вже вивчають інші держави.
“Україна — це лабораторія демократії у війні. Вона доводить, що свобода може бути стійкою навіть під обстрілами”, —
наголошує аналітикиня Atlantic Council Мелісса Гріффіт.
Уроки для України
Кожен конфлікт ХХІ століття залишає попередження. Для України головні висновки — стратегічні, не тактичні.
Найперше — реформи не можуть чекати “після перемоги”. Ірак і Сирія показали: держава без сильних інститутів розпадається зсередини.
Друге — довіра та комунікація. «Суспільство може витримати будь-яку війну, якщо розуміє, заради чого воює», — зазначає Андрій Кулаков, медіаексперт “Інтерньюз-Україна”. Прозорість рішень і пояснення дій влади — це теж оборона.
Третє — технологічна автономія. Україна вже створює нову військово-цифрову екосистему — від дронів до штучного інтелекту. Це шлях не лише до перемоги, а й до незалежності.
Четверте — гуманітарна відбудова. Після війни головне — не втратити людей. Психологічна допомога, освіта, культура пам’яті — це фундамент для миру, а не додаток до економіки.
І нарешті — стратегічне бачення. «План після війни треба мати під час війни», — нагадує політолог Володимир Фесенко. Україна має шанс створити модель держави, яка не просто виживає, а задає напрям світу.
Висновок: війна як дзеркало людства
Світ ХХІ століття живе між війною і миром. Кожен конфлікт — це не лише геополітична боротьба, а й моральний тест.
Україна сьогодні — не просто держава у війні, а дзеркало людства, що втратило ілюзію безпеки. Те, як ми вистоїмо, стане відповіддю на головне питання часу:
чи здатна демократія вижити, коли світ знову навчається воювати.«Майбутнє — це не відсутність війни. Це здатність залишатися людьми після неї», —
підсумовує Ганна Шелест.
