Новий мирний план: шанс на перемир’я чи пастка для України?
У жовтні 2025 року міжнародна спільнота знову заговорила про мир. Після кількох місяців застою на фронті група європейських держав спільно з Києвом підготувала рамковий документ із дванадцяти пунктів — пропозицію, яка має зупинити війну та відкрити шлях до переговорів. І хоча офіційного затвердження план ще не отримав, його деталі, які просочилися у ЗМІ, вже викликали жваву реакцію у світі.
- Новий мирний план: шанс на перемир’я чи пастка для України?
- Дванадцять кроків: як союзники бачать шлях до припинення війни
- Київ обережно погоджується: спочатку — гарантії, потім — розмови
- Кремлівська «версія миру»: старі вимоги у новій упаковці
- Реальність компромісів: чи можливий «справедливий мир»
- Чи можливий баланс між дипломатією і справедливістю
- Погляд уперед
План позиціонується як компромісна формула: припинення вогню, міжнародний контроль і гарантії безпеки для України. Проте водночас він містить чимало пунктів, які Москва може використати, аби зафіксувати свої здобутки. Тож головне питання звучить просто: чи справді йдеться про мир — чи лише про паузу перед новим витком війни?
Дванадцять кроків: як союзники бачать шлях до припинення війни
Європейська ініціатива передбачає негайне припинення вогню протягом 24 годин після підписання угоди. Лінія фронту мала б «заморозитися» у точці, де вона проходить на момент оголошення перемир’я. Контроль за дотриманням умов пропонується доручити США — з використанням супутників та дронів. Серед інших пунктів — обмін полоненими, повернення депортованих дітей, передача Запорізької АЕС під тимчасовий міжнародний контроль, а також поступове зняття санкцій у разі реального дотримання угоди. Союзники обіцяють Україні гарантії безпеки, фінансову підтримку та швидкий рух до ЄС – конкретизує Bloomberg.
Проте є і спірні деталі. У документі згадується «повага до мовного та культурного різноманіття», що багато хто сприйняв як натяк на старі російські тези про «захист російськомовних». Також незрозуміло, чи означає «замороження» фронту фактичне визнання нинішньої лінії окупації.
Київ обережно погоджується: спочатку — гарантії, потім — розмови
Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що Україна бере участь у розробці рамкових пропозицій, але підкреслив: будь-яке перемир’я можливе лише за наявності надійних безпекових гарантій. Інакше, за його словами, Росія просто використає паузу для перегрупування.
Позиція Києва незмінна — жодних компромісів, які б легалізували окупацію. Україна готова до переговорів, але не до поступок, що ставлять під сумнів її суверенітет.
Франція та Велика Британія, які стоять за ініціативою, підтримують цей підхід. Вони наголошують, що найкраща гарантія миру — сильна українська армія, а не демілітаризація, пише ресурс Єлисейського палацу Élysée.
Кремлівська «версія миру»: старі вимоги у новій упаковці
Паралельно з європейськими ініціативами Росія просуває власний сценарій — «мир на російських умовах». Його суть зводиться до того, щоб закріпити територіальні здобутки і домогтися часткового скасування санкцій – інформує Reuters.
Серед вимог Кремля — виведення українських військ із Донбасу, офіційне визнання російського суверенітету над Кримом, юридична відмова України від вступу до НАТО, а також «захист прав російськомовних» і свобода діяльності Російської православної церкви – такі офіційні формулювання регулярно фігурують у публікаціях.
РФ навіть готова на символічні «поступки»: повернення частини зайнятих районів Сумської та Харківської областей. Але лише в обмін на фактичне визнання окупації Донбасу й Криму – цей мотив згадують огляди з посиланням на дипломатичні джерела, пише Newsweek за підсумками повідомлень Bloomberg та Reuters.
Реальність компромісів: чи можливий «справедливий мир»
Київ не може прийняти умови, які передбачають втрату територій чи обмеження суверенітету. І не лише з моральних причин — зміни курсу на ЄС і НАТО потребують змін до Конституції, а це можливо лише через референдум, підкреслюють експерти у матеріалах Atlantic Council.
Європейські дипломати визнають: запропонований 12-кроковий план — не договір, а рамка для подальших переговорів. Його мета — стабілізувати фронт і створити основу для політичного процесу. Але поки Кремль вимагає визнання анексій, говорити про справжній мир передчасно , зауважує ISW.
Чи можливий баланс між дипломатією і справедливістю
На тлі зростаючої втоми Заходу від війни з’являється спокуса зупинити бойові дії будь-якою ціною. Проте для України мир без справедливості — це лише нова форма небезпеки. Якщо окупація буде заморожена, а агресор не отримає реального покарання, ризик нового вторгнення лише зросте, констатують у виданні Chatham House.
Саме тому Київ наголошує: мир може бути лише тоді, коли Росія відведе війська й погодиться на справжні гарантії безпеки, а не на «паперові обіцянки». Українські партнери дедалі частіше повторюють – безпека має стати червоною лінією, яку не можна перетнути навіть задля дипломатичних компромісів.
Погляд уперед
Світ уже зрозумів, що швидкого завершення війни не буде. Але кожна ініціатива, навіть найсуперечливіша, стає лакмусовим папірцем готовності сторін до реального миру.
План союзників — спроба дати шанс дипломатії, зберігаючи при цьому принципи. Кремлівський варіант — спроба закріпити наслідки війни.
Україна ж продовжує наполягати: справедливий мир можливий лише тоді, коли на ньому стоятимуть правда, відповідальність і повага до суверенітету. Саме про це йдеться в одній з останніх заяв МЗС.
