Військова поліція: сила під контролем — чи держава під контролем сили?

Україна воює — і це не дає індульгенції силі. Навпаки: чим більше зброї в держави, тим жорсткіші вимоги до того, хто її тримає.

На фініші підготовки до другого читання стоїть законопроєкт № 6569-д «Про Військову поліцію». Прийнятий за основу 19 червня 2024 року, станом на 1 листопада 2025 він має статус «готується до другого читання». Питання не в тому, чи потрібна нам Військова поліція. Питання в іншому: чи зможемо ми змусити її служити праву, а не силі.

Що саме пропонує законопроєкт 6569-д

1. Статус і місце. Військова поліція (ВП) — військове формування з правоохоронними функціями у секторі безпеки й оборони, підпорядковується Міністерству оборони України, а у воєнний чи надзвичайний стан — Головнокомандувачу ЗСУ.
2. Юрисдикція. Військовослужбовці ЗСУ, резервісти, військовозобов’язані під час виконання обов’язків — діяльність на військових об’єктах, у місцях дислокації частин і в публічних місцях у межах компетенції.
3. Повноваження. Запобігання правопорушенням, забезпечення дисципліни, оперативно-розшукова діяльність і процесуальна взаємодія з іншими органами.
4. Доступ до житла. У «невідкладних випадках» — для переслідування підозрюваного або порятунку життя — найчутливіша норма для прав людини.
5. Перевірки й транспорт. Право зупиняти транспорт і перевіряти документи в межах військової юрисдикції.
6. Застосування сили. Можливе лише у випадках, визначених законом.
7. Чисельність. До 1,5 % від складу ЗСУ — щоб запобігти створенню «армії в армії».
8. Фінансування. За рахунок чинного бюджету МОУ, без нових видатків — ризик непрозорості без додаткових звітних вимог.
   
   

Переваги — якщо закон стане щитом

Системність замість хаосу. Закон упорядковує десятки розрізнених інструкцій: одна вертикаль, одна відповідальність.
Профілактика замість страху. Новий орган зможе запобігати порушенням до їх виникнення, не перетворюючись на каральний інструмент.
Сумісність із НАТО. У законопроєкті згадано стандарт AJP-3.21, що відкриває шлях до інтеграції у євроатлантичну систему безпеки.
Обмеження масштабу. Жорстка межа чисельності запобігає появі нової «силової корпорації».
Захист логістики і майна. Контроль складів, транспорту, озброєння — важливий чинник у військових умовах.

Ризики — якщо закон стане мечем

1. Розмиття юрисдикції.
Чи поширюватиметься дія ВП на цивільних у зоні дислокації частин? Без чітких меж може виникнути дублювання повноважень Нацполіції та ДБР.

2. Підзвітність.
Підпорядкування МОУ (а в період війни — Головнокомандувачу) без парламентського контролю ризикує перетворити ВП на закриту структуру.

3. Бюджет і кадри.
Формула «без нових видатків» може обернутися недостатнім рівнем навчання та як наслідком – низькою професійною підготовкою.

Як зробити реформу безпечною

• Судовий контроль за втручанням у приватне життя (ухвала суду або негайне повідомлення прокуратури протягом 24 годин).
• Чітка юрисдикція — виключно військові суб’єкти; цивільні — лише через Нацполіцію чи ДБР.
• Прозора оперативна діяльність: нагляд прокурора, звітність, обмежений перелік злочинів.
• Парламентський і омбудсменський контроль: щорічний звіт, доступ НПМ та Уповноваженого.
• Відеофіксація застосування сили (боді-камери, збереження даних, доступ адвокатів).
• Професійний відбір і навчання: психологічний скринінг, етика, права людини як допуск до служби.
• Фінансова прозорість: аудит Рахункової палати й Держаудитслужби.
  

Наслідки ухвалення закону

Цей законопроєкт може створити ефективний механізм військової дисципліни — або нову закриту силову вертикаль.
Справжня реформа — це коли закон не лише одягає погони, а й надягає на себе кайданки підзвітності.
Якщо 6569-д не принесе цих кайданок — завтра закон дивитиметься на нас уже з-під кашкета.